| Понеділок, 20.05.2024, 02:38 | Головна | Реєстрація | Вхід |
|
|
Каталог статей
Сучасні методи в електронному обліку лісопродукції. Досвід впровадження і рекомендації
З метою викорінення таких негативних явищ, як незаконні рубки, існування тіньового ринку деревини, що негативно впливають на стан природного середовища, розвиток лісового господарства та національної економіки в цілому уряд своєю постановою від 16 вересня 2009 р. № 1090-р схвалив концепцію створення єдиної державної системи електронного обліку деревини. Але іще до цього фахівці Дубенського лісгоспу, починаючи з 2001 року, почали напрацьовувати і впроваджувати подібну систему в себе на підприємстві. За базову модель був взятий портативний комп’ютер PSION із сканером, що в той час застосовувався польськими лісівниками.
Згідно з рішенням колегії ДЛГО "Рівнеліс” про впровадження комп’ютеризованого обліку лісопродукції з використанням портативних комп'ютерів у ДП „Дубенський лісгосп” проводилось випробовування програмного забезпечення, створеного на замовлення об’єднання фірмою ПП НТЦ "Інтел-Про”. При постановці завдання розробникам інформаційно-аналітичним відділом об'єднання були поставлені вимоги щодо подальшої інтеграції програмного забезпечення з бухгалтерською програмою „1С-Підприємство”.
Система повинна була працювати в таким чином, щоб в облік бралися уже дерева, які призначалися у рубку. Кожному дереву під час переліку присвоювався індивідуальний номер. Під час розкряжування хлистів на сортименти до торця кожної колоди прибивали спеціальні мітки з штрих-кодом. Після сканування портативним комп’ютером штрих-коду кожному сортименту присвоювався індивідуальний номер і заносилася в комп’ютер вся інформація про цю колоду. А саме: вид сортименту (пиловник, будівельний ліс, баланси і т.п.), його довжина і діаметр, порода, сорт, об’єм, ціна, з якого дерева, в якому лісництві, і з якої ділянки він був заготовлений. Ця процедура займає 1-2 хвилини на один сортимент (на лісовозі близько 50 колод – це година часу). Під час відпуску лісопродукції посадова особа лісництва за допомогою портативного комп’ютера PSION сканувала всі штрих-коди колод, що відпускалися споживачу, чи відправлялися на нижній склад підприємства. Після сканування портативний комп’ютер PSION під’єднувався до термопринтера, який видруковував документ на відпуск лісопродукції. У цьому документі вказувалась повна характеристика на кожну колоду, що була відвантажена споживачеві. Тобто уже починаючи з заготівлі облік лісопродукції був не в цілому, а поштучно по кожній колоді. Наступний етап був на нижньому складі. Водієві лісовозного автомобіля разом з документами на лісопродукцію вручалася карта пам’яті (флешка), яку він віддавав бухгалтеру нижнього складу разом з документами. З цієї карти інформація знімалася на комп’ютер, де вівся облік всієї лісопродукції, що є на складі. При відвантаженні лісопродукції у вагони чи на інший транспорт відповідальна особа на нижньому складі таким же портативним комп’ютером PSION відскановує всі колоди партії лісопродукції, що підлягає реалізації. Дані цього сканування передаються на основний комп’ютер складу, який і видруковує товарно-транспортні накладні і одночасно їх розцінює. Програмне забезпечення комп’ютера на складі відображає рух лісопродукції і забезпечує її облік.
При тестуванні програмного забезпечення було виявлено відсутність сумісних з портативними комп’ютерами PSION друкуючих пристроїв (принтерів), необхідних для друку документів на відпуск лісопродукції. Принтер Genikom 6241, що використовується при тестуванні, працює з використанням термодруку. Документи, що видрукувані за допомогою термодруку не пристосовані до тривалого зберігання зображення. На відпускних документах зображення зникає на протязі 2 – 6 місяців. Крім того програмне забезпечення портативного комп’ютера дозволяло видруковувати лише Ярлик на вивезення лісопродукції, який відмінено у 2003 році. По своїм технічним можливостям термопринтер не може видрукувати товарно-транспортну накладну. Формат видрукуваного принтером документу не перевищує 10 см по ширині. Використання принтерів інших моделей вимагає окремого джерела електроживлення (220 вольт або живлення від електромережі автомобіля). Виходячи з вимог поставленого завдання при відпуску лісопродукції такий портативний комп’ютер та принтер необхідні кожному майстрові лісу, який має проводити відпуск лісу клієнтові по товарно-транспортній накладній. Згідно завдання по використанню портативних комп’ютерів майстер лісу, що здійснює відпуск лісопродукції повинен у лісі відповідно взяти у клієнта гроші за фактично відпущену лісопродукції та поставити печатку на товарно-транспортній накладній. Це суперечить існуючим вимогам про відпуск лісопродукції та проведенню касових операцій. З’являється необхідність виготовлення печаток для всіх майстрів лісу. За своїми технічними характеристиками запропонований портативний комп’ютер PSION на даний час є морально застарілим. Неможливо закупити до нього батареї електроживлення, картки флеш-пам’яті, які вручаються водієві лісовозного автомобіля. Вказані картки флеш-пам’яті не сумісні з персональними комп’ютерами, що широко застосовуються на підприємстві. Не можливо придбати витратні матеріали для запропонованого термопринтера (рулон факсового паперу доводиться розрізати ножем під відповідні розміри).
Для сканування окремих партій лісопродукції необхідно до торця кожної колоди прибивати спеціальні мітки з штрихкодом. При відправці продукції залізницею на один вагон використовується 200 – 400 штук міток. Значна вартість пластикових міток з штрих-кодом (0,5 євро за шт.) для автоматичної ідентифікації деревини і складність в доставці їх від іноземної фірми виробника ускладнює безперебійний процес відправки деревини. Через малий обсяг пам’яті портативного комп’ютера після обліку 200 колодок за допомогою міток, значно уповільнюється процес обробки інформації і це приводить до збою в роботі портативного комп’ютера.
Інформація, що скидається з PSIONів на настільні персональні комп’ютери, не переглядається в доступному вигляді (вигляд товарно-транспортних накладних, реєстрів, звітів, тощо) через відсутність розробленого програмного забезпечення для цих комп’ютерів.
Розробка програмного забезпечення для персональних комп’ютерів на основі наявної програми „1С-Підприємство” з врахуванням отримання і обробки інформації з портативних комп’ютерів PSION фірмою "Інтел-Про” в даний час не проводиться. Програмне забезпечення портативного комп’ютера не сумісне з операційною системою Windows.
Враховуючи вищевикладене, впровадження технології обліку лісопродукції з використанням портативних комп’ютерів PSION стає неможливим через значну трудомісткість, громіздке обладнання, недосконалість процесу впровадження, а також великій вартості обладнання, витратних матеріалів та програмного забезпечення застарілих комп’ютерів.
PSION із сканером – 10,5 тис.грн
Принтер -5,9тис.грн
Персональні комп’ютери 16 тис.грн
Нумератор з мітками для маркування деревини -1,5 тис.грн
Комп’ютерне обладнання для PSION 6,7 тис.грн.
Мітки для маркування деревини із штрих-кодом - 5 грн./шт.
Виходячи з викладеного стає зрозумілим, що впровадження концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини на базі існуючої і апробованої підприємством комп’ютерної техніки стає неможливим. Портативні комп’ютери PSION вже не виготовляють більше як 5 років. На думку фахівців, що приймали участь у впровадженні системи обліку деревини необхідно:
1. Визначитися з змістом і вимогами самої системи електронного обліку деревини на етапах заготівлі, відпуску з ділянок, обліку на нижніх складах, реалізації споживачам та створення єдиного електронного реєстру для обліку деревини.
2. На перших етапах первинного обліку деревини слід розробити програмне забезпечення, яке давало б можливість вносити дані про заготовлену деревину з меншими витратами часу (внесення цих даних в портативний комп’ютер PSION займало близько хвилини на одну колоду).
3. Підібрати мобільні термінали та решту обладнання, які б забезпечували швидку і надійну обробку і передачу інформації на основний комп’ютер, задіяний у єдиній державній системі електронного обліку деревини.
4. Забезпечити можливість за допомогою мобільних терміналів роздруковувати документи на відпуск деревини споживачам (товарно-транспортні накладні) безпосередньо на місцях лісозаготівель.
5. Визначитися з способом передачі інформації про заготовлену лісопродукцію в єдину державну систему електронного обліку деревини (флеш-карти, Інтернет, Bluetooth, тощо)
Звісно, це ще невеликий досвід у впровадженні системи електронного обліку деревини. Під час впровадження цієї системи іще будуть виникати ряд проблем, які необхідно оперативно вирішувати. Той невеликий досвід, що напрацьований дубенськими лісівниками в деякій мірі допоможе у скорішому впровадженні та отриманні певного ефекту від роботи єдиної державної системи електронного обліку деревини.
Щодо вимог початкової версії самого Положення то є також ряд зауважень та пропозицій.
П.2.3 Мобільний термінал у нашому випадку є електронна мірна вилка. З процесора, що знаходиться на вилці неможливо побачити результати відведень і таксації лісосіки. Матеріально-грошова оцінка лісосіки розраховується на персональному комп’ютері лісництва після скидання даних відведень і таксації лісосік через шнур USB із процесора (вилки). Якщо відразу ця інформація блокується, то як виготовити матеріально-грошові оцінки, відомості чергової лісосіки, зформувати лісосічний фонд по господарствах в межах розрахункової лісосіки. Доцільніше було б спочатку зформувати лісосічний фонд на наступний рік, затвердити його, а вже потім передати до вузлів галузевої мережі електронного обліку деревини. Можна встановити терміни для цього.
П.3.3.2 В положенні не вказано, як виглядає бирка. Конкретно не вказано, що на ній буде зображено – цифровий код, чи штрих-код, яким шляхом буде проводитися зчитування інформації з бирки. Чи то в ручну, чи сканером зі штрих-коду. Крім того виникають запитання щодо кольорів бирки. Перше питання – для чого це потрібно. Якщо відпуск з лісосіки – бирка синього кольору. Коли ця лісопродукція потрапляє на нижній склад згідно п. 3.3.3 Положення необхідно міняти бирку на червону. Вимога п. 3.3.3 суперечить п.п. 3.5; 3.7; 3.8. І це при тому що інформація про дану партію лісопродукції заблокована в стаціонарному комп’ютері і всі зміни потребують санкціонованого доступу. Цілком достатньо, на мою думку застосовувати бирку одного кольору. Походження кожного сортименту й так відомо з коду на бирці (п. 3.3.2).
Не зрозуміло для чого потрібна контрольна частина бирки і куди її потім застосовувати, де і як її зберігати.
Також не зрозуміло для чого згідно п. 3.3.4 необхідно включати діаметр в нижньому кінці колоди. Ця операція дуже трудомістка і не потрібна для визначення об’єму колоди. Уявіть, як зняти ці показники з партії сортиментів, що знаходяться в штабелі, лісовозі, вагоні, тощо.
П. 3.5 Слід всю прийняту від заготівлі, внутрішніх перевезень з верхніх до кінцевих складів передавати на сервер підприємства. Це дасть можливість широко застосовувати такий програмний продукт, як «1-С Підприємство».
П. 3.8 Після приймання лісопродукції і до її реалізації можливі деякі зміни в її показниках. Це зміна призначення, сорту виправлення геометричних показників. В цих випадках блокування інформації не доцільне. бо запити з лісосіки до Києва і отримання санкції займатиме багато часу. А це простій техніки, транспорту, людей і відповідно збитки підприємства. Такі речі повинні вирішуватися на рівні підприємства.
П 4.2 визначає, що при внутрішньому перевезенні лісопродукції заповнюється Ярлик. Але такий документ, як Ярлик відмінений ще в 2003 році.
П. 4.2.1 при вивезенні лісопродукції з бази мобільного терміналу вибирають номери колод. Якщо це робити вручну, на лісовоз необхідно затратити близько години часу лише для оформлення товарно-транспортної накладної. А це впливає на ефективність використання автотранспорту. Зі сканером це значно швидше. Але виникає питання, як в умовах лісосіки видрукувати вказані документи з мобільного електронного терміналу, а потім іще завірити його печаткою підприємства? Доцільніше було б видруковувати Специфікацію на партію лісопродукції і вже потім виписувати заздалегідь пропечатану товарно-транспортну накладну. Разом з цими документами водієві лісовозного автомобіля потрібно видавати карту пам’яті (флешку) з невеликим об’ємом пам’яті (до 100 Мб), в якій буде вся інформація про цю партію лісопродукції в електронному вигляді). Зараз такі карти пам’яті не дорогі.
П. 4.5.1 Реєстр товарно-транспортних накладних – це свого роду акт звірки. Одна частина – це дані відправника, а друга частина – результати приймання лісопродукції на нижньому складі. Як показує практика дані про розміри колод, сортність, призначення та їх об’єми не завжди збігаються. А от же їх особа відповідальна за приймання лісопродукції має поставити в реєстр по факту приймання. Тепер виникає питання, як це зробити, коли згідно п. 4.4 та 4.6 ці дані заблоковані, а корегування можливе тільки після санкціонованого доступу.
Взагалі по п.4 всю інформацію про заготівлю, вивезення, пересортування тощо необхідно передавати на сервер підприємства, за допомогою якого уже проводити реалізацію продукції споживачам. І в цьому випадку дуже доцільно застосовувати такий програмний продукт, як «1-С Підприємство».
П.6.2 Тут не зрозуміло, що робити з бирками синього та червоного кольорів, які поступили на нижній склад. Виходить так, що на нижньому складі необхідно тримати спеціальну бригаду, яка буде займатися ліквідацією синіх і чорних бирок і прибивати червоні а також проводити повторний обмір колод і визначати їх призначення і т.п. І це все при тому що інформація про ці партії лісопродукції вже знаходиться в базі даних і корегування можливе тільки після санкціонованого доступу. Всі ці операції вимагатимуть додаткових витрат коштів і часу. Так внесення інформації про одну колоду в мобільний електронний термінал потребує мінімум однієї хвилини часу. За один робочий день таких колод може бути від кількох сотень до кількох тисяч. Це додаткові витрати часу, коштів та необхідність залучення додаткової ланки фахівців.
Для спрощення цієї процедури необхідно застосовувати бирки одного кольору, одночасно з комплектом документів на доставлену партію лісопродукції у водія Лісовозного автомобіля слід взяти карту памяті і внести інформацію про цю партію в персональний компютер нижнього складу, а звідти на сервер підприємства. Це спростить саму процедуру приймання лісопродукції на нижніх складах. При виявленні невідповідностей в показниках тих чи інших сортиментів майстер нижнього складу одразу вносить зміни на своєму мобільному терміналі а зідти і на компютері нижнього складу і сервері підприємства. По цих показниках компютер нижнього складу повинен видавати Акт звірки відправленої і прийнятої лісопродукції.
П. 6.2.3 «У товарно-транспортній накладній відображається номери пластикових бирок…» Якщо у вагон входить близько 300 колод, то товарно транспортна накладна або додаток до неї буде близько 3-х метрів довжиною. для чого це потрібно і як буде виглядати місячний звіт про рух лісопродукції (скільки кілограм)?
П. 6.2.4 Не вказано, яким чином буде проходити звірка номерів бирок. Якщо візуально то це дуже затратне заняття. Якщо шляхом сканування. то значно швидше.
П. 10 Не дає детальної інформації про те, яким чином і в яких випадках буде проводитися корегування та зміна внесених даних. На яких етапах і хто буде сакціонувати цю процедуру.
Загальні зауваження:
Не зовсім зрозуміла необхідність блокування інформації на кожному етапі (заготівля, приймання робіт, вивезення, приймання на нижньому складі і т. п.). Уявіть ситуацію, коли лісогосподарському підприємству замовлені руд стояки, а потім виявляється, що фінансовий стан замовника не забезпечує йому проплату за замовлення. в цей же час інший замовник згідний заплатити за цю лісопродукцію гроші, але вже, як за баланси. І тільки за зміну назви партії сортиментів підприємство повинно витрачати час та очікувані прибутки допоки з Києва на нададуть відповідну санкцію. Скільки ж це буде за день звернень до вузлів галузевої мережі електронного обліку деревини, щоб отримати ту чи іншу санкцію. Це при наявності в системі ДКЛГ понад 100 лісогосподарських підприємств і більше 2000 лісництв. Галузева мережа автоматично перетворюється в ще один дозвільно – контролюючий орган. Основне ж завдання діяльності системи електронного обліку повинне полягати в контролі за раціональним використанням встановленої розрахункової лісосіки, забезпечення легального обігу лісопродукції в державі і вчасної сплати всіх податків і зборів всіма суб’єктами господарської діяльності, що задіяні в лісозаготівлях, купівлі-продажу та переробці деревини.
Також відповідні вимоги необхідно поставити і до самих мобільних терміналів. Це мають бути портативні малогабаритні комп’ютери (карманники). Термінал повинен бути оснащений USB портом, лазерним сканером для зчитування штрих-коду (вбудованим, чи таким, що приєднується через USB), терміналом для карти пам’яті (флешки), чи карт-рідером, радіо каналами Bluetooth, Wi-Fi (для з’єднання з персональними комп’ютерами лісництв, нижнього складу, сервером підприємства).
Також необхідно продумати питання забезпечення надійними мобільними принтерами, що можуть працювати від бортової мережі лісовозного автомобіля тощо. Це можуть бути і матричні принтери. на них не потрібно значної кількості витратних матеріалів.
Щодо зв’язку між мобільними терміналами та персональними комп’ютерами та серверами то тут на мою думку необхідно обмежитися змінними картами пам’яті невеликого об’єму (до 100 Мб). Так як в умовах лісу пропоновані Концепцією радіоканали іще не скоро будуть запроваджені, то надійний зв'язок між мобільними терміналами, що знаходяться в лісі та персональними комп’ютерами лісництв, нижніх складів та сервером підприємства можуть забезпечити саме змінні карти пам’яті, які б мали видаватися водіям лісовозів.
Взагалі задум Концепції непоганий. Це дасть можливість здійснити моніторинг лісокористування в масштабах держави і в тому числі в розрізі окремих лісокористувачів, лісництв, безпосередньо по лісосікам. Якщо ж функцію блокування внесеної мобільними терміналами на кожному етапі руху лісопродукції не усунути, то вся ця непогана ідея стане гальмом в господарській діяльності підприємств і працювати не буде. Вище вказані пропозиції спрямовані на спрощення адаптації єдиної державної системи електронного обліку деревини у виробничому процесі лісогосподарських підприємств. Кожне нововведення у виробництві повинне спрощувати та полегшувати технологічний процес, а не вести до його ускладнення. Лише в цьому разі гарантоване його швидке впровадження у виробництво.
|
| Категорія: Мої статті | Додав: af (21.05.2012)
|
| Переглядів: 2610
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
 |  |
